Вам коли-небудь доводилось вислуховувати скарги вчителя на неприйнятну поведінку вашої дитини? Що відчувають батьки, коли їм кажуть про те, що дитина влаштувала бійку зі своїми однокласниками? Більшість із нас у подібній ситуації переживають шок і почуття сорому. А що, якщо пізніше з'ясовується, що син насправді заступився за дівчинку, яку ображали однокласники, і захистив її? Сором батьків змінюється почуттям гордості за дитину й за себе, адже вони змогли прищепити сину ті цінності, якими керуються й самі. І навіть розуміючи, що нам ще багато треба працювати над розвитком емоційного інтелекту й контролю над спонуканнями нашого маленького лицаря, ми все одно пишаємося тим, як він повів себе в складній ситуації.
Далі наводиться список особливостей характеру, які варто розвивати у своїх дітей.
1. Скромність
Усі батьки хочуть, щоб їхні діти досягли успіхів у будь-яких починаннях. Проте важливо виховати дітей скромними людьми, вдячними за внесок у власний успіх тим, хто їх оточує. Ми нічого не досягаємо самі й повинні бути вдячні нашим наставникам, тим, з кого беремо приклад, і взагалі будь-яким людям, які допомагають нам досягати успіхів та особистісного зростання. Діти не повинні ставати зарозумілими людьми й переоцінювати свій внесок.
2. Задоволеність
Намагаючись не переступати тонку межу між задоволеністю й відсутністю амбіцій, діти повинні стати досить амбітними, щоби прагнути досягнення своїх цілей і завдань, але в той же час навчитися задовольнятись результатами й радіти своїм досягненням. Це дуже важливий компонент щастя. Хіба можна досягти щастя без почуття задоволення?
Буває, що дітям з багатих сімей постійно чогось не вистачає, і вони вимагають від своїх батьків все більше й більше, і все одно ніколи не бувають задоволені та щасливі. І навпаки, діти із сімей менш заможних уміють задовольнятися тим, що в них є.
Амбіції важливі для досягнення успіху, але надмірне честолюбство може легко призвести до постійного незадоволення.
3. Благонадійність
Уміння виконувати взяті на себе зобов'язання – важлива частина хорошого характеру, навіть якщо для цього доводиться йти на певні жертви.
4. Витримка, рішучість і старанність
Діти повинні проявляти рішучість, наполегливо й цілеспрямовано йти назустріч своїм цілям. Мало хто з батьків хоче, щоб у дитини до двадцяти років знизилися цілеспрямованість та енергія.
5. Терпіння
Це те, чого у значній мірі не вистачає нашій молоді, але ж уміння чекати слушного часу для будь-чого необхідне для кращого навчання. Терпіння як риса характеру корисніше для дитини, ніж непосидючість і невгамовність.
Є така притча. Захотів одного разу юнак піти в учні до ювеліра. Він довго й наполегливо умовляв майстра навчити його всім тонкощам ремесла. Нарешті ювелір погодився. В якості навчання майстер щодня клав у долоню учня нефрит, а потім йшов займатися своїми справами. Скоро терпіння юнака вичерпалося, він почав обурюватись: «І чому я так можу навчитись?». Одного разу він зібрався висловити своє незадоволення вчителю, коли той поклав камінь у його простягнуту долоню, але раптово помітив: «Послухайте, але це ж не той камінь!». Учитель відповів: «Ось бачиш, ти вчишся!».
Діти повинні виховувати в себе терпіння, адже їм доведеться мати справу з різними «коштовностями», які вкладе в їх руки життя.
6. Чесність
Чесність і правдивість у ставленні до себе й до інших людей роблять людину надійною. Чесна людина добре спить і внутрішньо більш щаслива, ніж шахрай або брехун. Страх наслідків і покарань є основною причиною нечесності молоді та людей старшого віку. Коли ми володіємо достатньою мужністю приймати результати наших дій, якими б важкими вони не були, чесність стає пріоритетом у житті.
7. Сміливість
Вивчення чогось нового веде в невідомість. Страхи й побоювання можуть заважати процесу навчання, а сміливість при підкоренні нових вершин допомагає зберігати зосередженість і зібраність. Діти повинні сміливо досліджувати свій внутрішній світ і невідомість, що оточує їх.
8. Співчуття
Уміння по-людськи ставитися до інших людей і гуманний, співчутливий світогляд – це більш бажані риси, ніж байдужість або безжалісність.
Коли по телебаченню показують страшні речі, наприклад, покалічених жертв катастроф або терактів, серце мимоволі стискається від болю. Але якими ж байдужими людьми треба бути, щоби поширювати такі кадри! Важко собі уявити, яке враження вони можуть справити на близьких людей і сім'ї постраждалих.
Надмірна спрямованість на сенсації засобів масової інформації створює покоління байдужих людей, тому важливо виховувати дитину так, щоб вона була вище дешевих ефектів і розвивала співчуття.
9. Адаптивність
Часто ригідність (тобто «закостенілість» і відсутність гнучкості) стає на шляху прогресу, академічного чи особистісного. Якщо учень не склав тест з математики один раз, це не означає, що він більше ніколи не зможе його скласти. Якщо дитина вчиться відмінно, це не означає, що хтось інший не зможе вчитися ще краще. Діти повинні проявляти достатню гнучкість, щоб адаптуватись до будь-якої ситуації.
10. Самодисципліна й контроль над спонуканнями
Як показує приклад, описаний на початку статті, одного комплексу чудових переконань недостатньо, якщо, відстоюючи їх, ви постійно потрапляєте в неприємності. Гідні люди повинні слухати, вбирати інформацію, обмірковувати, а потім діяти, чітко контролюючи свої спонукання й демонструючи позитивні навички самодисципліни.
11. Доброта у ставленні до себе й тих, хто оточує
Хороші учні проявляють добре ставлення до себе й тих, хто їх оточує. Жорстке, суворе ставлення до себе й до інших людей згубно впливає на процес навчання, у той час як доброта сприяє командній роботі. Якщо дитина навчиться бути добрим лідером, вона буде не тільки успішною, але й користуватиметься повагою й шаною.
12. Допитливість і вміння дивуватись
Допитливість не дає померти маленькій дитині всередині нас, і якщо в дитячі роки малюк навчиться ставити запитання «як?» і «чому?», він згодом дізнається про всі тонкощі життя. Допитливість – це справжня мати навчання (і винаходів!).
13. Оптимізм і позитивне мислення
Оптимізм перед обличчям складних перешкод істотно сприяє досягненню мети. Оптиміст ніколи не сумує, його позитив приносить користь не тільки йому самому, а й людям з його оточення.
14. Подяка, вдячність
Вдячність за кожне маленьке зусилля, подяка за становище, що склалося, за людей, які оточують нас, мають велике значення для усвідомлення людиною своєї самодостатності та щастя. Важливо виховати дитину так, щоб вона відчувала вдячність за все, що дає їй життя, і отримувала задоволення від його дарів.
15. Далекоглядність
Далекоглядність передбачає усвідомлення й виконання необхідних дій ще до того, як тебе про це попросять. Усі батьки хочуть, щоб у їхніх дітей була розвинена ця риса. Просто уявіть, як би було чудово, якби діти демонстрували далекоглядне ставлення до всього, за що вони беруться в житті!
16. Витривалість і стійкість
Сучасний конкурентний світ вимагає від нас життєстійкості – внутрішньої сили протистояти стресу й робити все можливе навіть під тиском обставин. Дитина повинна вміти стійко витримувати тиск конкуренції.
17. Душевна рівновага
Збереження спокою та внутрішньої рівноваги в умовах психологічного тиску та складних ситуацій – це по-справжньому важке, але надзвичайно важливе завдання. Дитина повинна бути уважною та врівноваженою в будь-яких обставинах. Це забезпечить їй ясність розуміння того, що відбувається, допоможе вибрати відповідну тактику своєї поведінки.
18. Повага
Діти вчаться поважати, спостерігаючи за тим, як їхні батьки ставляться до інших людей. Малюки часто наслідують батьків у словах і діях. Важливо, щоб діти відчували, що батьки ставляться до них з повагою. Тоді вони навчаться поважати себе та інших людей.
19. Уміння вести за собою та йти за лідером
Бути лідером не означає любити командувати й розпоряджатися. Для того щоби стати авторитетним лідером, дитина повинна знати сильні та слабкі сторони як свої, так і своєї команди. Для того щоби стати досвідченим лідером, вона повинна навчитись бути уважним послідовником. Найчастіше в командах усі бажають бути лідерами, але ніхто не хоче бути веденим! Тому життєво важливо знати, коли треба вести за собою, а коли необхідно йти за лідером.
20. Надія
Коли зникає надія, не залишається нічого. Надія – це світло в кінці темного тунелю, це те, що не дає згаснути живій іскрі всередині нас. Важливо виховувати дітей так, щоб ця іскра світилась у них і у двадцять, і у вісімдесят років.
Пам'ятайте про те, що проблеми відіграють величезну роль у нашому житті й житті дитини. Адже щоб дерево стало гладким, необхідний наждаковий папір; так і перешкоди й негаразди в житті потрібні, щоби зробити його вартісним, а людину мудрою.
Усі описані риси та якості характеру чудово підходять і для навчання, і для життя. Усі вони в тій чи іншій мірі допомагають людям ставати більш упевненими, підвищувати свої матеріальні статки, будувати міцні стосунки.
Як це прекрасно – виховувати в дітей усі ці якості та самим вчитися того, що робить життя таким неповторним.
Немає коментарів :
Дописати коментар